Вульвовагініт - це запальний процес, який одночасно зачіпає як вульву (зовнішні статеві органи жінки), так і піхву. Захворювання виникає внаслідок порушення природного балансу мікрофлори піхви, що може бути наслідком спричинена різними інфекціями (бактеріальними, грибковими, вірусними або паразитарними), алергічними реакціями, механічними ушкодженнями або гормональними змінами.
Вульвовагініт може розвиватися у жінок будь-якого віку, починаючи з дитячого, і часто проявляється неприємними симптомами, як-от: свербіж, печіння, біль, виділення і почервоніння. Захворювання не тільки спричиняє дискомфорт, а й потребує своєчасного лікування, оскільки за відсутності належної терапії може призвести до ускладнень і хронічного перебігу. Різні типи вульвовагініту потребують специфічного підходу до лікування, що робить важливою точну діагностику і розуміння факторів, які сприяють його розвитку. Для того щоб ефективно боротися з цим станом, важливо розуміти його причини, симптоми та методи лікування.
Статистичні дані
Згідно зі статистикою, це одне з найпоширеніших гінекологічних захворювань, близько 75% жінок стикаються з вульвовагінітом хоча б раз у житті, при цьому у 50% з них захворювання може повторюватися. Бактеріальний вагіноз є однією з найпоширеніших інфекцій, з частотою близько 29% серед жінок репродуктивного віку.
Причини вульвовагініту
Причини вульвовагініту можуть бути різними. До основних із них належать:
- Інфекції:
- Бактеріальний вагіноз. Це одна з найчастіших причин вульвовагініту, спричинена надмірним зростанням бактерій, зазвичай присутніх у піхві.
- Грибкові інфекції. Кандидоз (дріжджова інфекція - "молочниця") часто спричиняє запалення слизової оболонки піхви та вульви.
- Трихомоніаз. Паразитарна інфекція, що передається статевим шляхом, також може викликати вульвовагініт.
- Алергічні реакції та подразнення:
- Реакції на хімічні речовини в гігієнічних засобах (мило, гелі для душу, пральні порошки), парфуми та креми.
- Сезонна алергія на цвітіння рослин, побутова алергія.
- Використання невідповідної спідньої білизни (синтетика, тісний одяг) може спричинити подразнення шкіри та слизової оболонки.
- Гормональні зміни:
- Зміна рівня естрогенів у період менопаузи або у дівчаток до статевого дозрівання може призвести до атрофічного вагініту. Цей стан характеризується зменшенням товщини слизової оболонки, що робить піхву вразливішою до інфекцій і подразнення.
- Погана гігієна:
- Недостатня або надмірна гігієна (наприклад, часте використання агресивних засобів для інтимної зони) може порушити природну мікрофлору піхви.
- Статеві контакти:
- Надмірна активність або травматизація тканин під час статевого акту можуть спричиняти мікропошкодження і запалення.
Симптоми вульвовагініту
Симптоми вульвовагініту можуть різнитися залежно від причини, але найчастішими є:
- Свербіж і печіння в ділянці вульви та піхви
- Рясні, незвичайні вагінальні виділення (білі, жовті, зелені або пінисті)
- Біль під час сечовипускання
- Неприємний запах із піхви
- Відчуття сухості або дискомфорту під час статевого акту
- Почервоніння, набряк або висип у ділянці вульви
Ці симптоми можуть істотно погіршити якість життя, тому важливо своєчасно звернутися до лікаря для діагностики та лікування.
Типи вульвовагініту
Розрізняють кілька основних типів вульвовагініту залежно від причини запалення:
1. бактеріальний вагіноз
Це найпоширеніший тип інфекції піхви у жінок репродуктивного віку. Його спричиняє дисбаланс між "хорошими" і "поганими" бактеріями. Симптомами бактеріального вагінозу є виділення з неприємним "рибним" запахом і сіруватим кольором.
2. Кандидоз (молочниця)
Грибкова інфекція, спричинена надмірним зростанням грибка роду Candida. Симптоми включають білі сирнисті виділення, сильний свербіж і почервоніння. Молочниця часто виникає після приймання антибіотиків або в разі зниження імунітету. Також є частим захворюванням за цукрового діабету або за надмірного вживання цукру.
3. трихомоніаз
Інфекція, що передається статевим шляхом, викликана паразитом Trichomonas vaginalis. Симптоми можуть включати зеленуваті або жовтуваті виділення, пінисту консистенцію і неприємний запах.
4. атрофічний вагініт
Зустрічається у жінок у постменопаузі або у дівчаток, які ще не досягли статевого дозрівання. Причиною є нестача естрогену, що призводить до витончення і запалення слизової піхви. Основні симптоми - сухість, свербіж і біль під час статевого акту.
5. Контактний вульвовагініт
Спричиняється алергічними реакціями або подразненням унаслідок контакту з хімічними речовинами або предметами (гігієнічні засоби, синтетична білизна). Симптоми включають свербіж, почервоніння і набряк.
Діагностика вульвовагініту
Діагноз вульвовагініту ставиться на підставі таких методів:
- Збір анамнезу. Лікар уточнює симптоми, наявність статевих контактів, використання гігієнічних засобів та історію попередніх захворювань.
- Гінекологічний огляд. Візуальна оцінка стану вульви та піхви дає змогу виявити почервоніння, набряк і характер виділень.
- Аналіз мазка. Взяття зразка виділень для мікроскопічного дослідження допомагає виявити інфекційні збудники (бактерії, грибки, паразити).
- Посів на флору. У разі потреби виконується посів виділень для точного визначення збудника та його чутливості до антибіотиків.
- pH-тест. Вимірювання кислотності вагінальних виділень може допомогти визначити тип інфекції.
Лікування вульвовагініту
Лікування вульвовагініту залежить від його причини, віку, наявності супутніх захворювань. Також має значення тривалість захворювання, частота проявів і прийнятих раніше лікарських препаратів.
З огляду на всі ці фактори, лікар підбере індивідуальне та ефективне лікування.
Профілактика вульвовагініту
Щоб знизити ризик розвитку вульвовагініту, рекомендується дотримуватися таких профілактичних заходів:
- Використовуйте спідню білизну з натуральних, дихаючих матеріалів. Носіть бавовняну білизну й уникайте тісного одягу, який може сприяти подразненню.
- Дотримуйтесь інтимної гігієни. Мийте ділянку геніталій м'якими засобами без агресивних компонентів, уникайте спринцювань.
- Уникайте агресивних хімічних засобів. Відмовтеся від ароматизованих гігієнічних прокладок, тампонів і гелів для інтимної гігієни.
- Контролюйте рівень стресу та зміцнюйте імунітет. Стрес і ослаблений імунітет можуть провокувати інфекції.
- Регулярно відвідуйте лікаря. За наявності хронічних симптомів або повторюваних епізодів вульвовагініту важливо проходити регулярні огляди у гінеколога.
Фактори ризику
Деякі чинники можуть збільшити ймовірність розвитку вульвовагініту:
- Вагітність
- Зниження імунітету (наприклад, при діабеті)
- Часте використання антибіотиків
- Гормональні зміни (в тому числі в період менопаузи)
- Часта зміна статевих партнерів
Висновок
Вульвовагініт - це поширений і неприємний стан, який може суттєво вплинути на якість життя. Однак за правильної діагностики та лікування його симптоми можна швидко усунути. Дотримання профілактичних заходів допоможе знизити ризик виникнення вульвовагініту, а регулярні відвідування гінеколога дадуть змогу вчасно виявити та вилікувати можливі проблеми.
0 коментарів