Вульвовагініт - це запальний процес, який одночасно зачіпає як вульву (зовнішні статеві органи жінки), так і піхву. Захворювання виникає внаслідок порушення природного балансу мікрофлори піхви, що можливо викликано різними інфекціями (бактеріальними, грибковими, вірусними чи паразитарними), алергічними реакціями, механічними ушкодженнями чи гормональними змінами.
Вульвовагініт може розвиватися у жінок будь-якого віку, починаючи з дитячого, і часто проявляється неприємними симптомами, такими як: свербіж, печіння, біль, виділення та почервоніння. Захворювання як доставляє дискомфорт, а й вимагає своєчасного лікування, оскільки за відсутності належної терапії може призвести до ускладнень і хронічного течії. Різні типи вульвовагініту вимагають специфічного підходу до лікування, що робить важливою точну діагностику та розуміння факторів, що сприяють його розвитку. Для того, щоб ефективно боротися з цим станом, важливо розуміти його причини, симптоми та методи лікування.
Статистичні данні
Згідно зі статистикою, це одне з найпоширеніших гінекологічних захворювань, близько 75% жінок стикаються з вульвовагінітом хоча б раз у житті, при цьому у 50% їх захворювання може повторюватися. Бактеріальний вагіноз є однією з найпоширеніших інфекцій із частотою близько 29% серед жінок репродуктивного віку.
Причини вульвовагініту
Причини вульвовагініту можуть бути різними. До основних із них належать:
- Інфекції:
- бактеріальний вагіноз. Це одна з найчастіших причин вульвовагініту, викликана надмірним зростанням бактерій, зазвичай присутніх у піхві.
- грибкові інфекції. Кандидоз (дрожжева інфекція – «молочниця») часто викликає запалення слизової оболонки піхви та вульви.
- трихомоніаз. Паразитарна інфекція, що передається статевим шляхом, також може спричинити вульвовагініт.
- Алергічні реакції та подразнення:
- Реакції на хімічні речовини у гігієнічних засобах (мило, гелі для душу, пральні порошки), парфуми та креми.
- Сезонна алергія на цвітіння рослин, побутова алергія.
- Використання невідповідної спідньої білизни (синтетика, тісний одяг) може викликати подразнення шкіри та слизової оболонки.
- Гормональні зміни:
- Зміна рівня естрогенів у період менопаузи або у дівчаток до статевого дозрівання може призвести до атрофічного вагініту. Цей стан характеризується зменшенням товщини слизової оболонки, що робить піхву більш уразливим для інфекцій та подразнення.
- Погана гігієна:
- Недостатня чи надмірна гігієна (наприклад, часте використання агресивних засобів для інтимної зони) може порушити природну мікрофлору піхви.
- Статеві контакти:
- Надмірна активність або травматизація тканин під час статевого акту можуть викликати мікропошкодження та запалення.
Симптоми вульвовагініту
Симптоми вульвовагініту можуть відрізнятися залежно від причини, але найчастішими є:
- Сверблячка і печіння в області вульви та піхви
- Рясні, незвичайні вагінальні виділення (білі, жовті, зелені або пінисті)
- Біль при сечовипусканні
- Неприємний запах із піхви
- Відчуття сухості чи дискомфорту під час статевого акту
- Почервоніння, набряк або висипання в області вульви
Ці симптоми можуть суттєво погіршити якість життя, тому важливо своєчасно звернутися до лікаря для діагностики та лікування.
Типи вульвовагініту
Розрізняють кілька основних типів вульвовагініту залежно від причини запалення:
1. Бактеріальний вагіноз
Це найпоширеніший тип інфекції піхви у жінок репродуктивного віку. Його викликає дисбаланс між «хорошими» та «поганими» бактеріями. Симптомами бактеріального вагінозу є виділення з неприємним «рибним» запахом та сіруватим кольором.
2. Кандидоз (молочниця)
Грибкова інфекція, спричинена надмірним зростанням грибка роду Candida. Симптоми включають білі сирні виділення, сильний свербіж та почервоніння. Молочниця часто виникає після прийому антибіотиків або зниження імунітету. Також є частим захворюванням при цукровому діабеті або при надмірному вживанні цукру.
3. Трихомоніаз
Передана статевим шляхом інфекція, спричинена паразитом Trichomonas vaginalis. Симптоми можуть включати зелені або жовті виділення, пінисту консистенцію і неприємний запах.
4. Атрофічний вагініт
Зустрічається у жінок у постменопаузі або у дівчаток, які ще не досягли статевого дозрівання. Причиною є недолік естрогену, що призводить до витончення та запалення слизової оболонки піхви. Основні симптоми - сухість, свербіж та біль при статевому акті.
5. Контактний вульвовагініт
Викликається алергічними реакціями чи роздратуванням внаслідок контакту з хімічними речовинами чи предметами (гігієнічні засоби, синтетична білизна). Симптоми включають свербіж, почервоніння та набряк.
Діагностика вульвовагініту
Діагноз вульвовагініту ставиться на підставі наступних методів:
- Збір анамнезу. Лікар уточнює симптоми, наявність статевих контактів, використання гігієнічних засобів та історію попередніх захворювань.
- гінекологічний огляд. Візуальна оцінка стану вульви та піхви дозволяє виявити почервоніння, набряк та характер виділень.
- Аналіз мазка. Взяття зразка виділень для мікроскопічного дослідження допомагає виявити інфекційні збудники (бактерії, грибки, паразити).
- Посів на флору. У разі потреби виконується посів виділень для точного визначення збудника та його чутливості до антибіотиків.
- pH-тест. Вимірювання кислотності вагінальних виділень допоможе визначити тип інфекції.
Лікування вульвовагініту
Лікування вульвовагініту залежить від його причини, віку, наявності супутніх захворювань. Також має значення тривалість захворювання, частота проявів та прийнятих раніше лікарських препаратів.
Враховуючи всі ці фактори, лікар підбере індивідуальне та ефективне лікування.
Профілактика вульвовагініту
Щоб знизити ризик розвитку вульвовагініту, рекомендується дотримуватися таких профілактичних заходів:
- Використовуйте нижню білизну з натуральних матеріалів, що дихають. Носіть бавовняну білизну та уникайте тісного одягу, який може сприяти роздратуванню.
- Дотримуйтесь інтимної гігієни. Мийте область геніталій м'якими засобами без агресивних компонентів, уникайте спринцювання.
- Уникайте агресивних хімічних засобів. Відмовтеся від ароматизованих гігієнічних прокладок, тампонів та гелів для інтимної гігієни.
- Контролюйте рівень стресу та зміцнюйте імунітет. Стрес та ослаблений імунітет можуть провокувати інфекції.
- Регулярно відвідуйте лікаря. За наявності хронічних симптомів або повторюваних епізодів вульвовагініту важливо проходити регулярні огляди у гінеколога.
Фактори ризику
Деякі фактори можуть збільшити ймовірність розвитку вульвовагініту:
- Вагітність
- Зниження імунітету (наприклад, при діабеті)
- Часте використання антибіотиків
- Гормональні зміни (у тому числі у період менопаузи)
- Часта зміна статевих партнерів
Висновок
Вульвовагініт - це поширений і неприємний стан, який може суттєво вплинути на якість життя. Однак при правильній діагностиці та лікуванні його симптоми можна швидко усунути. Дотримання профілактичних заходів допоможе знизити ризик виникнення вульвовагініту, а регулярні відвідування гінеколога дозволять вчасно виявити та вилікувати можливі проблеми.
0 коментарів